» » У Тячеві відкрили меморіальну дошку на честь художника Шімона Голлоші



       
7 травня у Тячеві по ву­лиці Нересенській відбу­лося відкриття меморіаль­ної дошки Шімону Голлоші – видатному європейсь­кому художнику та графіку, керівнику Мюнхенської школи живопису. Знак пам’яті встановлено на фасаді одного з корпусів Тячівського професійного ліцею, звідки власне, як доводять дослідники життя та творчого розвитку ми­тця, проводжали в останню путь Шімона Гол­лоші. Ініціатива відкриття пам’ятної дошки належить Спілці художників м.Бая-Маре (Румунія), сама ж подія відбулася у рамках відзначення 120-річчя Но­дьбанської школи живо­пису ім.Шімона Голлоші. У Тячеві це вже друга мемо­ріальна дошка відомого митця-педагога, що міс­тить напис українською, румунською та вірменсь­кою мовами. Перша – встановлена на будинку, де жив Шімон Голлоші,  який знаходиться по ву­лиці, названій ім’ям худож­ника, та з написом двома мовами – російською й угорською.
 
У церемонії відкриття взяли участь Генеральний консул Румунії в м.Чернівці Елеонора Молдован, пре­фект повіту Марамуреш Себастіан Лупуц, голова Спілки художників м.Бая-Маре Лаура Гінья, Прези­дента Національної ака­демії мистецтв України Андрій Чебикін,  заступник голови Закарпатської ОДА Олександр Петік, голова Тячівської РДА  Василь Дем’янчук, Тячівський мі­ський голова Іван Ковач. До урочистого  вшану­вання відомого угорського живописця також приєдна­лися художники з України та Румунії, представники Тячівської міської ради, мистецтволюби.   
 
Заступник голови За­карпатської ОДА Олек­сандр Петік відзначив, що видатне ім’я художника та його творчість об’єднує народи.
«І сьогодні, продовжу­ючи цю історичну місію, зі скрижалів пам’яті Голлоші промовляє до нас: будьте мудрі, свідомі свого рід­ного, і так само відкриті до своїх сусідів, бо в єдності сила», –  наголосив він.
 
Про Шімона Голлоші, який заснував у Нодьбані  школу живопису, що зго­дом отримає європейське визнання, а з 1904 року пов’язав свою творчість з Тячевом, куди з часом пе­реїхав жити остаточно, –  у своєму виступі говорив префект повіту Мараму­реш Себастіан Лупуц. Він також зауважив, що у 2021 році Бая-Маре претендує на участь у змаганні за звання культурної столиці Європи. Що ж стосується урочистої  події, яка зі­брала  довкола себе не­байдужих до мистецьких цінностей людей, сказав:
«Цей момент приєм­ний і важливий як для нас, так і для України. Ми ро­бимо все для того, щоб розши­рювати культурні та дружні зв’язки. Сподіває­мось, сьо­годнішня зустріч матиме добре продов­ження».
 
Генеральний консул Румунії в м.Чернівці Елео­нора Молдован відзна­чила, що на прикладі відо­мих особистостей таких, як Шімон Голлоші, історія по­казує сучасності, як слід будувати спільне європей­ське добросусідське май­бутнє.
 
 «Зараз в офіційному фор­маті ми маємо мож­ли­вість ще раз перекона­тись, що попе­реду – ба­гато справ. Впев­нена в тому, що наша місія, зва­жаючи на від­кри­тість і європейсь­кість сьо­го­днішньої україн­ської влади, ма­тиме у майбут­ньому хо­роше, га­рне, плі­дне, європейське процві­тання», – говорила генкон­сул. – Ми ж народи-сусіди з поконвіків. Тим більше, що у спільній ру­муно-українсь­кій роботі чимало механіз­мів, щоб розвива­ти у цьому транскор­донному регіоні чудові єв­ропейські проекти на ко­ристь наших двох наро­дів – ру­мунсь­кого та украї­нського».  
 
Окрім цього, Елео­нора Мо­лдован висло­вила вдя­чність всім, хто підтримав даний про­ект, зок­рема Ма­рамурешській громаді, об­ласній дер­жа­вній адмі­ніст­рації, райде­ржадмініст­рації  та Тячів­сь­кій мі­ській раді, і ще раз підкрес­лила готов­ність для впрова­дження но­вих проектів європейсь­кого фор­мату.
До слова було запро­шено Президента Націо­нальної акаде­мії мис­тецтв України Анд­рія Че­бикіна, який від­значив, що розви­ток і виразність закарпат­ського мис­тец­тва багато в чому зале­жали від Нодь­банської школи живопису. Зі слів п. Чеби­кіна, ця школа і досі пе­редається молодому по­колінню зака­рпатсь­ких ху­дожників. Він та­кож відзначив:
«Шімон Голлоші був ви­дат­ним вчителем бага­тьох відомих мит­ців. Ша­нуймо його ім’я. Бо саме такі осо­бистості, як він, об’єднують народи, і мож­ливо си­лою мистецтва та культури роб­лять більше для єдно­сті на­ших наро­дів, ніж усі­лякі політичні за­ходи».
 
Найурочистішу час­тину дій­ства – відкриття мемо­ріальної дошки – здійс­нили: з української сторони заступник голови Закар­патської ОДА Олек­сандр Петік та Президе­нт Наці­о­нальної акаде­мії мис­тецтв України Андрій Че­бикін; з румунської – Генеральний консул Руму­нії в м.Чернівці Елео­нора Молдо­ван, пре­фект повіту Марамуреш Се­бас­тіан Лупуц.
 
На заході та­кож висту­пила  голова Спілки худо­ж­ників м.Бая-Маре Ла­ура Гі­нья, яка розповіла про ідею встановлення мемо­ріальної дошки:
«Якось наш товариш, пе­ребу­ваючи у Тячеві, по­бачив меморі­альну дошку на честь Шімона Го­ллоші з на­писом російською та угор­ською мо­вами. Тож ми з ко­легами вирі­шили, що було б доре­чно встановити у Тячеві ще одну ме­моріа­льну дошку з написом україн­сь­кою, румунсь­кою та ві­р­менсь­кою мовами».
 
Голова спілки румунсь­ких художників подяку­вала колегам-митцям та пред­ставни­кам влади за під­тримку в цій справі. Її вдя­чне слово лу­нало і на ад­ресу п.Геделяна, який ви­готовив ме­моріальну до­шку.
 
Народний художник Укра­їни, Почесний акаде­мік Національної академії мис­тецтв України Золтан Мичка зве­рнув увагу, що за часи авст­рійсь­кої  імперії Тячів був одним із центрів куль­тури Карпатського ре­гіону, звідки, на його пере­конання, починаються дже­рела високих культур.
«У карпатському регі­оні не випадково наро­джу­ється багато культур­ної краси, бо  Карпати не­суть мудрість і життя, адже тут живе багато на­цій. І сього­днішня подія є продовжен­ням високої єв­ропейської культури», – сказав п.Мичка.
 
Голова Спілки вірмен Ма­рамурешу п. Геделян розповів про родинні зв’язки Шімона Гол­лоші, зазначивши, що він був роду однієї з найвідоміших вір­менських родин Мара­морощини.
 
«Після австро-угорсь­ких подій у Трансільванії батько ми­тця рятує сім’ю, змінивши своє прізвище на Голлоші. Сестра ху­до­ж­ника була відомою спі­вач­кою в Румунії, один брат відкрив буд­дійську школу в Угорщині, інший – був ме­ром Сігета», – до­повнив він. 
 
Пан Гаделян також відмітив, що на ме­моріа­льній дошці викар­бу­вано дату – 8 травня 2016 р. Це тому, що саме цього дня виповню­ється 98 років з дня смерті Ші­мона Гол­лоші.
 
На цьому урочистості біля пам’ятної дошки за­ве­ршилися. Всіх присутніх запрошено до ка­р­тинної галереї, де було запла­но­вано відкриття ви­ставки ху­дожніх полотен митців Ру­мунії.
 
Людмила
Крич­фа­лушій
 
 

У Тячеві відкрили меморіальну дошку на честь художника Шімона Голлоші У Тячеві відкрили меморіальну дошку на честь художника Шімона Голлоші У Тячеві відкрили меморіальну дошку на честь художника Шімона Голлоші У Тячеві відкрили меморіальну дошку на честь художника Шімона Голлоші

 

У Тячеві відкрили меморіальну дошку на честь художника Шімона Голлоші У Тячеві відкрили меморіальну дошку на честь художника Шімона Голлоші У Тячеві відкрили меморіальну дошку на честь художника Шімона Голлоші У Тячеві відкрили меморіальну дошку на честь художника Шімона Голлоші

 

У Тячеві відкрили меморіальну дошку на честь художника Шімона Голлоші У Тячеві відкрили меморіальну дошку на честь художника Шімона Голлоші У Тячеві відкрили меморіальну дошку на честь художника Шімона Голлоші У Тячеві відкрили меморіальну дошку на честь художника Шімона Голлоші

 

У Тячеві відкрили меморіальну дошку на честь художника Шімона Голлоші У Тячеві відкрили меморіальну дошку на честь художника Шімона Голлоші У Тячеві відкрили меморіальну дошку на честь художника Шімона Голлоші У Тячеві відкрили меморіальну дошку на честь художника Шімона Голлоші

 

 
 
 
 




Додати свій відгук:

Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Відгук:
Полужирный Наклонный текст Подчёркнутый текст Зачёркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищённой ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Код:
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Введіть код:
© Тячів 2010р.
Тячівська міська рада
Розроблено -